Кропива Мая — 90 таб. - ДанікаФарм

Кропива Мая

"Жива аскорутинка", з підвищеним вмістом вітаміну С, каротину, хлорофілу. Показовими до застосування кропиви є: залізо-дефіцитна анемія, патології печінки та жовчовивідних шляхів, шлунково-кишкового тракту, нирок, захворювання гінекологічних профілів. Достоверно знижує запалення в передміхуровій залозі, перешкоджає розвитку доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЖ), покращує стан у разі підвищеної чутливості сечового міхура та слабкості його сфінктерів у жінок, полегшує симптоми алергії, зокрема, сінної лихоманки.

Значення для організму

Кропива дводенна визнана лікарською в офіційній медицині. Лікувальними є листя, кореневище, насіння.

Розглядаючи хімічний склад листя й кореневищ кропиви, встановлено, що амінокислотний склад представлений 12 амінокислотами. У ній виявлені до 22 мікроелементів, 10 з яких належать до есенційних (K, Ca, P, Cu, Mo, Mn, Si та ін.). Фенольний склад представлений фенолкарбоновими кислотами, флавоноїдами, кумаринами. Багата на кропиви хлорофілом (до 54%), потужними фітонцидами (природні антибіотики), стероїди, гістамін, органічні кислоти, зокрема й мурахи. У ній велика кількість вітаміну C, особливо в майській (до 200 мг %), каротину до 50%, вітамінів групи B, K.

Кропива здавна заслужено має ім'я — «рослина — цілитель». У середні століття вважалася найкращим засобом для лікування подагри та інших суглобових болів.

Оптимальне співвідношення суми активних речовин, головно вітамінів і мікроелементів, сприяє нормалізації ліпідного, білкового обміну, надає стимулювальний вплив на утворення еритроцитів і гемоглобіну.

Препарати кропиви мають виражену кровоспинну властивість, завдяки вітаміну K, який стимулює вироблення в печінці найважливішого фактора зсідання системи — білка протромбіну.

Рослина згубно діє на мікроорганізми, золотистий стафілокок, викликаючи їх загибель. Недавні дослідження показали, що хімічні речовини з коренів кропиви, лектини запобігають передаванню генетичної інформації від вірусу клітки господаря. Сучасна фітотерапія, згідно з останніми даними, рекомендує вмикати кропиву в рослин із противірусною дією. Листя кропиви чинять стимулювальну та тонізувальну дію, посилюють основний обмін, покращують діяльність судинної та центральної нервової системи. У медицині успішно використовуються під час астсії, артеріальної гіпертензії, неврозів, істерії, епілепсії, атеросклерозу.

Кропива є чудовим засобом у разі маткових, гемороїдальних, кишкових і легеневих кровотеч, у разі виснажливих кровотеч, що супроводжують міоми матки. Для зупинки  кровотеч добре поєднується з деревієм, споришем.

Ще одна фармакологічна властивість — підвищення тонусу м'язів матки, а також виражена естрогенна дія, завдяки стероїдним структурам і великій кількості токоферолу (вітамін E). Лист кропиви застосовується у разі рясних менструацій, нестабільних кровотеч у посткоагуляційний період лікування ерозії шийки матки, під час клімактеричних кровотеч, субсерозних фіброміом, недостатньої інволюції матки після пологів і абортов. Достоверно підвищує тонус матки, нормалізує оваріально-менструальний цикл, зменшує кровопотері під час менометроррагій, прискорює згортання крові, підвищує вміст гемоглобіну, тромбоцитів, еритроцитів у периферичній крові.

Використовують кропиву для лікування бронхітів, пневмонії, бронхіальної астми, туберкульозу, нефритів, пієлонефритів, циститів, сечокам'яної хвороби. Регулярне застосування коренів кропиви показане особам, схильним до камені, для виведення піску з нирок.

Під час грипу, застуда поєднується з тавологною, листом берези. Під час фурункульозу, хронічного закрепу, «забруднення» крові — з кульбабачем, лопухом.

Дослідженнями встановлено, що кропива діє як адаптоген, пришвидшуючи корекцію параметрів функціонування організму на тлі загального стресу та у разі підвищеного фізичного навантаження.

Крапивна дієта, здатна поліпшити зір, знижує ризик прогресування короткозорості, а в поєднанні з чорницею, дає чудові результати, покращуючи показники гостроти зору.

Коріння кропиви може бути корисним як протидіабетичний засіб, який завдяки наявності в них секретину стимулює вироблення власного інсуліну.

Препарати з коренів кропиви є досить ефективним засобом для пацієнтів із гіпертрофією передміхурової залози. Фармпреспарат, що випускається у Швеції, що містить коріння кропиви, вірогідно гальмує збільшення простати, запобігає дизурованим порушенням. Такий же препарат, який виготовляється в Німеччині, застосовується у разі аденому, хронічного простатиту, підвищеної чутливості сечового міхура, а також у разі слабкості сфінктерів сечового міхура в жінок.

У кореневищах кропиви був знайдений рідкісний пектин із низькою специфічною аглютинізувальною активністю (назвуваний UDA — U. dioica agglutinin), здатний склеювати еритроцити, незалежно від групи крові. Він також стимулює синтез y-інтерферону в лімфоцитах. UDA пригнічує запалення, інгібуючи клітинну проліферацію, виявляючи сильніший  активність, ніж пектини з інших рослин, а його в кореневищах кропиви багато. Ці можливості визначають застосування коренів кропиви в лікуванні запальних захворювань урогенітальної сфери, включно з простатитом.

Кропивне листя ефективне в разі алергічних проявів. Гістаміновий ефект листя впливає на гормональний рівень, зменшуючи запальну реакцію — стверджує Джонатан М. Беркович, автор книги «Базовий посібник із природних засобів лікування алергії». Кропива полегшує симптоми сезонної алергії, якщо її вживати не менш ніж 300 мг двічі-тричі на день (це 1-2 таблетки). Зменшуються симптоми синої лихоманки (числення, свербіж), а також неприємні явища алергічного риніту.

У Франції кропиву вважають чудовим косметичним засобом. Спектр застосування широкий і налічує не одне століття. Це лупа, підвищена сальність голови, випадання волосся.

Кропива сприяє підвищенню потенції та лібідо. Є гарним антитоксичним засобом, що підтверджують експерименти та клінічні дослідження. Детоксикаційні властивості кропиви використовуються у разі грипу, ГРВІ, анемії, ентероколітів. Як базовий компонент листя кропиви застосовуються під час лікування тромбоцитопій: постінфекційних, медикаментозних, токсичного генезу та інших форм, зокрема серед осіб із виробничими шкідливостями, у разі побутових отруєнь.

Листя кропиви — чудовий фітодієтотерапевтичний засіб. Вони не тільки мають жовчогінну властивість, але й гепатопротективну дію.

Для клінічної практики кропива потрібна як засіб нормалізувальний ліпідний обмін із гемостатичними, протимікробними, естрогенними, вітамінними, гіпоглікемічними, репаративними, спазмолітичними властивостями. Вона має легку жовчогінну, м'яку проносну дію, гальмує ріст пухлинних клітин, покращує загальний обмін і імунітет, активно виводить продукти розпаду, стимулює процеси грануляції та епітелізації уражених тканин.

Результати застосування препаратів із кропиви вражають: пришвидшується виведення шлаків з організму, поліпшується обмін речовин і активізується функція нирок, знижується рівень цукру та холестерину в крові, відновлюється кислотно-лужна рівновага.

У дерматології препарати кропиви корисні у разі кропивниці, трофічних виразок, вульгарних вугрів, псоріазу, що супроводжуються холециститом, гастритом, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Бажано призначати кропиву у разі вітиліго, передчасного посідання волосся, облисіння, себореї та інших дерматозів.

Кропива має величезні та перспективні можливості. Як потенційне джерело для створення комплексів, з різними типами активності, коріння  і листя кропиви заслуговує на увагу.

Патентом (No2005129223, 2005г), проведених досліджень із кропиви, підтверджений пріоритет напрямів використання коренів і листя кропиви, як засоби з протизапальними, анальгетичними й антиоксидантними властивостями, а інформація з інформації антиоксидантної активності кропиви впроваджена в навчальний процес фармакології ЯГМА 2005 р.

Показання до застосування: Рекомендується як загальнозміцнювальний, полівітамінний засіб для профілактики анемій, а також до раціону у разі таких станів і захворювань:

• залізодефіцитна анемія;
• атеросклероз;
• захворювання печінки та жовчного міхура (гепатити, холецистит);
• захворювання ШКТ (гастрити, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, коліти);
• захворювання нирок (почіковокам'яна хвороба, оксалати; набряки ниркового походження);
• Простатит, ДГПЖ (аденома) у комплексній терапії;
• підвищена чутливість сечового міхура, слабкість сфінкерів сечового міхура в жінок; енурез;
• порушення менструального циклу, геморагічна метропатія;
• кровотечі (легкові, кишкові, маткові, гемороїдальні);
• алергічні захворювання, зокрема сезонна алергія, полінози, алергічний риніт;
• кропивниця, вульгарні вугри, псоріаз, себорея, раннє посидіння.

* Дані представлені в інформаційних листках вірогідно підтверджені літературними джерелами медичних довідників, науково-дослідними даними, результатами рефератів, диссертацій, а також узагальнені відомості сучасного науково - практичного досвіду вивчення та застосування лікарських рослин у медичній практиці.